Чи ставилась мета і чи була проведена мотивація на творчу діяльність учнів на уроці?
Чи була проведена яка-небудь робота вчителя з проблеми “учись учитися”, необхідної для творчої діяльності учнів?
Яку структуру уроку відбивала творча діяльність?
Як була проведена підготовча діяльність до творчої роботи (відібраний зміст підручника, навчальних посібників, дані зразки, завдання диференційовано, проектувався кінцевий результат тощо)?
Як учитель створював емоційне тло для творчої діяльності (умови приміщення , музика, зміни місця за партами тощо)?
У чому виявлялась управлінська діяльність вчителя в ході творчої роботи учнів?
Які прийоми використовував учитель для стимулювання творчої діяльності учнів (змагання, призи, інші види заохочення)?
Як виявлялася творчість учнів? Як учитель інформував про творчість і характеризував її (нестандартність, інтерпретація, новаторство, подвижхництво)?
Як оцінював учитель творчість дітей?
Чи виявляв творчість сам учитель?
Чи носило домашнє завдання творчий характер?
Яке загальне враження про доцільність і ефективність уроку творчості (із залученням думки учнів)?
Аналіз уроку з проблеми:
“Робота з потенційно обдарованим учнем”
Скільки в класі , на думку вчителя, потенційно обдарованих учнів?
В. чому виявляється їхня обдарованість (у загальних здібностям до знань, в умінні вчитися, у працьовитості ,у спеціальних здібностях)?
Якими характеристиками можна було б відзначити особливо обдарованих дітей?
Як характеризують діти самі себе?
Методика складання завдань і характер їхнього представлення потенційно обдарованим дітям.
Методика створення динамічних груп на уроці.
Вплив активності й ініціативності обдарованих дітей на загальний інтелектуальний настрій класу.
Введення моментів гри та змагання на уроці для виявлення потенціалу дітей опосередкованим шляхом.
Якою мірою відбувається самовираження дітей за їх спеціальними здібностями? Як учитель створював умови для цього?
Чи фіксувалася увага вчителя на самооцінці знань і умінь обдарованих дітей?
Чи виявляли обдаровані діти уміння працювати випереджальному режимі навчання?
Обдаровані діти віддають переваги теоретичним знанням чи практичним умінням?
Як складаються стосунки обдарованих дітей один з одним і з іншими дітьми класу?
Чи досяг учитель поставленої мети на уроці? Яка суспільна думка щодо пріоритетної роботи з обдарованими дітьми?
Аналіз уроку з проблеми:
“Виявлення нових технологій у роботі вчителя”
Як учитель визначає, що таке “технологія” і з яких структур вона складається? Як зв’язана з темою? З особистістю вчителя?
Згідно задуму вчителя, весь урок буде представляти нова технологія чи окремі елементи? Які?
Якій технології, з відомих уже, вчитель буде віддавати перевагу? Чим ця технологія відрізняється від традиційних методів, прийомів, методик роботи?
Чи проводить учитель діагностування знань за тестами перед уведенням нової технології чи керується педагогічною ерудицією, оцінками і спостереженнями?
Чи блокував навчальний матеріал за результатами діагностування? Чим мотивував у конструюванні змісту навчального матеріалу?
Як організував первісне представлення знань (варіативне, концентричне)? Чому віддана перевага - теоретичній чи практичній частині?
Як з’єднував теоретичні блоки знань й інтелектуальні уміння учнів? Як переводив у навчальні чи моторні уміння?
Як організував роботу над засвоєнням навчального матеріалу (масово, в групах, індивідуально, за допомогою самостійної роботи)?
Яке місце на уроці займала самостійна робота, якими здобутками вона була наповнена?
Яка результативність уведення нової технології і як вона відбилася на даних діагностування, отриманих спочатку?
Як нова технологія відбивається в подальшій роботі вчителя (має пробний характер, входить у систему роботи, визначається окремими темами і розділами навчального матеріалу, технічними умовами роботи)?
Якою мірою посилюється стомлюваність дітей у зв’язку інтенсивними формами роботи, закладеними в нових технологіях, і як учитель вирішує це питання на уроці?
Пропозиції стосовно висновків до уроку:
комплексно обмірковувати та конкретизувати в плані завдання навчання, розвитку та виховного впливу;
реальніше обмірковувати не лише навчальну мету, але й розвивальну та виховну, якщо сприяє цьому, опрацювати підбір матеріалу “Рекомендація вчителя” – вимоги до визначення мети та завдань уроку;
конкретизувати мету та завдання уроку, повзуючи їх зі змістом навчального матеріалу;
доцільним є використання наочності, обміркуваня її місця в структурі уроку;
застосовувати таку наочність, яка привернула б увагу учнів до матеріалу , що вивчається;
використовувати в системі методів навчання елементи проблемності через систему відповідних прийомів;
обмірковувати та правильно використовувати контрольно-коригувальну функцію фрагменту уроку як стимулюючу роль навчальної праці;
ретельно обмірковувати методи та прийоми роботи з навчальним матеріалом відповідно до структурної організації уроку;
обмірковувати систему вправ, належну практику спрямованості уроку;
обмірковувати систему запитань, які спонукали б до висновків, зіставлень, аналізу;
приділити увагу підбору дидактичного матеріалу (елементи новизни, факти для порівняння, зіставлення, висновків), подбати про його виховне значення (методичний кабінет школи “На допомогу вчителю”);
практикувати випереджальні завдання, обмірковувати їх систему, значення;
обмірковувати систему роботи з підручником, передбачати самостійну роботу (різні види – відбір матеріалу для ілюстрацій, виписування з підручника орфограм, правил, законів тощо);
система тренувальних вправ має передбачати не лише аналіз явищ, але й творчі завдання;
звернути увагу на реалізацію можливостей міжпредметних зв’язків;
обмірковувати систему контролю та корекції знань;
обмірковувати структуру уроку, впроваджувати різні форми і методи роботи, урізноманітнювати навчальну працю учнів;
враховувати важливу роль бесіди в структурі уроку;
звернути увагу на розвивальне навчання – розвиток розумових здібностей учніів (мислення, мови, уяви, пам’яті тощо) через доцільний підбір методів та форм роботи;
недостатнє використання підручника як первиного джерела знань, як засобу організації самостійної роботи учнів;
етап уроку “домашнє завдання” не набув домашнього характеру, а “перевірка домашнього завдання” – достатнього використання для актуалізації матеріалу, необхідного для засвоєння нової теми;
задавати домашнє завдання не обов’язково в кінці уроку, можна передбачати його на початку уроку або в середині згідно з логікою навчального процесу;
розробити моделі уроків ;
зосереджуватись на правильних прийомах праці з учнями (опрацювати матеріал “Типи, структура, методика уроку в школі” за редакцією В. П. Онищука);
звернути увагу на оволодіння прийомами педагогічної технології, її значення в діяльності вчителя;
розробити різні види вправ, використовуючи...;
розробити цикл можливих інтегрованих тем;
звернути увагу на використання гри як методику організації навчально-виховного процесу;
звернути увагу на методику організації колективної, групової, індивідуальної творчої діяльності;
систематичнопрацювати над попередженням неуспішності учнів, звернути увагу на..., здійснювати контроль за...., застосовувати... .
