Четвер, 05.16.2024, 11:55 PM | Вітаю Вас Гість | RSS |
ЧЕРНЯТИНСЬКИЙ ЗЗСО | |
Головна | Історія,Правознавство | Реєстрація | Вхід |
|
Схема аналізу уроку історії, правознавства
Готовність учителя й учнів до уроку: підготовка дидактичного, роздаткового матеріалу. Інших засобів навчання; знання учителем програмних вимог, інструктивно-методичних матеріалів з викладання історії, правознавства; планування навчального матеріалу, доцільність формування мети уроку, вибір типу уроку у відповідності з його метою; врахування вікових, індивідуальних особливостей школярів, підбір диференційованих завдань. Зміст уроку: відповідність змісту темі уроку; які завдання уроку, чим вони обумовлені, як в них відображені сучасні підходи до мети і змісту шкільної історичної освіти; в якій мірі навчальний матеріал уроку відповідає вимогам та змісту освітньої галузі «Суспільствознавство», як в змісті уроку відображені нові факти історичної науки, сучасні підходи до аналізу й оцінки минулого, наявність неоднозначних версій з приводу фактів, які вивчаються; наскільки взаємопов’язані були етапи уроку? Наскільки цілісним і внутрішньо логічним було все заняття? Як формувалися опорні знання, використовувалися внутріпредметні та між предметні зв’язки? Характеристика методів, прийомів та засобів навчання: оптимальність вибору організаційних форм, методів і прийомів навчання; що (або хто) був для учнів основним джерелом інформації по новій темі? Як він був представлений (єдиний і безапеляційний, один з достовірних, спірний тощо). Чи навчав учитель школярів прийомам критичного аналізу історичних джерел? у чому полягала навчальна праця учнів? Організація самостійної роботи школярів: постановка проблемних питань, пізнавальних задач, формулювання логічних завдань, формування в учнів навичок самоосвіти; прийоми активізації пізнавальної діяльності школярів, способи формування сталого інтересу до вивчення історії; залучення учнів до творчої роботи щодо сприймання й осмислення нового матеріалу; роль і місце наочності у навчальному процесі; турбота по подоланню перевантажень учнів навчальною роботою; використання на уроці підручника, інших джерел знань; використання активних та інтерактивних методів навчання, традиційних та інноваційних технологій, впровадження досягнень історичної науки, передового педагогічного досвіду. Поведінка учнів на уроці: характеристика пізнавальної діяльності та емоційно-вольової сфери особистості учнів (сприймання, пам’яті, уяви, почуттів, волі, мови тощо); взаємостосунки вчителя й учнів (дисципліна; відношення учнів до матеріалу, що вивчається, атмосфера творчого пошуку тощо); відношення учнів до навчальної діяльності, методика організації самостійної роботи; активність учнів протягом уроку. Реалізація вчителем основних функцій; педагогічний такт, прийоми співтворчості, співробітництва. Педагогічна техніка вчителя. Результати навчання: обсяг, зміст домашніх завдань, їх диференційований характер; якість знань, умінь і навичок учнів; методика оцінювання навчальних досягнень, об’єктивність оцінювання; засвоєння учнями історичних понять, причинно-наслідкових зв’язків між подіями, розуміння закономірностей розвитку суспільства, уміння характеризувати й оцінювати історичні явища і події; сформованість системи наукових знань, глибина засвоєння учнями змісту світоглядних ідей; знання найважливіших теоретичних положень, висвітлених у праця видатних вітчизняних та зарубіжних істориків й правознавців, архівних та державних документів, вивчення яких передбачено програмою; формування загально навчальних умінь і навичок самостійно здобувати знання: складати план вивчення теми, конспекту, доповіді, виділяти основну думку та суттєві моменти матеріалу, який вивчається. |
|
Copyright MyCorp © 2024 |
uCoz |